За матеріалами преси

– Ми хотіли, – розповідає Андрій Ігорович, – порадувати калуських уболівальників високим місцем у чемпіонаті області ще в попередньому сезоні, але в силу різних причин  стали третіми. Тим не менше Федерація футболу України надала нам право виступати в чемпіонаті України серед аматорів. Цим шансом, як мовиться, гріх було не скористатися. Тому було прийнято колегіальне рішення заявити команду на цей турнір. Але вже після цього ФФУ зробила нам «подарунок», зобов’язавши команду клубу брати участь і в чемпіонаті Івано-Франківщини, що, зрозуміло, вимагає додаткових фінансових витрат та два повноцінних склади команд, адже матчі в обидвох чемпіонатах проходять, як правило, в один день.

Ще однією неочікуваною проблемою стало питання тренерського складу. Петро Лесів, який останнім часом працював з основною командою,  тренувати команду, яка виступатиме в чемпіонаті України, відмовився, мотивуючи це рішення зайнятістю за основним місцем роботи та неготовністю брати таку відповідальність. А в Калуші та регіоні, як з’ясувалося, кваліфікованих тренерів з футболу й немає, хоча ми їх  шукали.

Допоміг випадок, коли я познайомився з відомим футбольним  фахівцем Степаном Матвіївим, який разом із Михайлом Савкою працював у тренерському штабі Романа Григорчука, коли той був головним тренером «Чорноморця», а потім і азербайджанської «Габали». Але в «Габалі» вони працювали недовго, і на час нашої розмови ці два тренери були, так би мовити, без роботи. Після  пропозиції очолити команду в Калуші, С. Матвіїв попросив час на роздуми до 20 травня. Як пізніше з’ясувалося, це був той день, коли мало вирішитися питання переходу Р. Григорчука до керма головного тренера київського «Динамо», до тренерського штабу  якого С. Матвіїв та М.Савка теж мали  бути залучені. Але цього, як відомо, не сталося, і вони погодилися стати тренерами калуських команд.

Але ще до цього я поінформував їх про те, що можливостей для швидкого росту і результатів у клубу нині немає, а тому їх основним завданням буде налагодження тренувального процесу в усіх семи командах. Малося на увазі, щоб такі досвідчені фахівці організовували тренувальний процес, починаючи з дитячих команд і закінчуючи основною. Вони пообіцяли це зробити, і в керівництва ГО «ФК «Калуш» не було підстав їм не вірити, адже вони володіють сучасною системою підготовки футболістів, яка нині успішно використовується такими клубами Європи, як «Динамо» (Загреб), «Аякс» (Амстердам) й іншими.

До таких змін у роботі клубу спонукала та обставина, що протягом вже багатьох років у Калуші ніхто серйозно не займався питанням розвитку дитячого і юнацького футболу. А коли десь і з’являвся «юний талант», то про це відразу повідомлялося в клуби Івано-Франківська, Моршина і навіть Києва. Відтік молодих футболістів був у попередні роки настільки великим, що в Калуші фактично немає нині футболістів і 1999 року народження.

Отож на меті нової структури клубу стоїть завдання припинити відтік молодих футболістів. Саме тому було прийнято рішення про участь дитячих команд у чемпіонаті України, які нині зебезпечуються формою, автотранспортом і харчуванням, чого вже давно не було в місті. І це, до речі, вже дало свої результати, адже дитячі футбольні команди радують нині перемогами.

Виконуючи таке важливе соціальне завдання, як надання дітям можливості для спортивного росту, зменшуючи тим самим кількість підлітків на вулицях міста, ми в жодному разі не забуваємо про калуського уболівальника, який звик до перемог своєї команди й хоче бачити нові.

З цього приводу хочу сказати, що з 18 футболістів нинішнього складу основної команди 12 є вихованцями калуського футболу. Принципом  комплектації команд корінними калушанами та вихованцями із сіл району керуватимемося й надалі. А коли ситуація вимагатиме її підсилення іногородцями, то вони повинні бути на голову сильнішими від наших місцевих футболістів.

Невдалий старт пов’язую також не лише з необхідністю поділу наших сил на дві команди і комлектацією команди-учасниці першості області ще зовсім юними футболістами, а й справді дуже сильним складом тих клубів, що беруть участь у чемпіонаті України серед аматорів. Нас, як і більшість українських клубів, турбує відсутність кваліфікованого центрального нападника й ряд інших проблем.

Зважаючи на вищесказане, а також те, що керівництво клубу, його тренерський штат роблять сьогодні все можливе для поліпшення ситуації, дуже хочеться, аби проблемами клубу пройнялися громадськість міста, калуські уболівальники, місцеві підприємці та керівники підприємств. Адже сьогодні належну підтримку, в тому числі й фінансову, ми маємо лише від Калуської міської ради та міського голови Ігоря Матвійчука. Всі інші наші потенційні спонсори поки що не виправдовують надії. Особливо засмучує те, що фактично жодної підтримки ми не маємо від підприємців Калуша і тих промислових підприємств, які нині працюють. Дуже також надіємося, що після відновлення роботи виробництв зможе більш суттєво сприяти розвитку футболу в Калуші і найбільше підприємство міста «КАРПАТНАФТОХІМ».

Кошти ГО «ФК «Калуш» потрібні не для забезпечення високих зарплат її працівникам та гравцям команд, а в першу чергу для повноцінної діяльності його інфраструктури. Ми були б, приміром, дуже раді, коли б віднайшовся спонсор та облаштував у місті ще один належний стадіон, адже в Калуші нині є лише «Хімік». А цього, зрозуміло, недостатньо для проведення домашніх матчів усіх команд. Саме тому ми вимушені їх проводити у Вістовій, Студінці та на інших стадіонах.