Сергій Бурковський: Хотілось би своєю грою повернути вболівальників на стадіон.
Сьогодні у нас в гостях тренер юнацької команди ФК «Калуш» Сергій Бурковський, який розповість нам про ситуацію з футболом в нашому місті. Більше ми говоритимемо про юнацьку команду, ну і питання основного складу теж зачепимо.
– Сергію, розкажіть, будь-ласка, як і коли сформувалась нова команда ФК «Калуш»? Хто все-таки вирішив відродити калуський футбол і на якому етапі перебуває цей процес?
– Я почну дещо здалека: калуська команда «Хімік» ще в 90-х роках приймала участь в другій лізі чемпіонату України, потім в силу тих чи інших причин змагалась в обласному чемпіонаті. Хочу нагадати, що калуський «Хімік» – це найбільш титулований клуб в Івано-Франківській області за кількістю виграних першостей. Тринадцять чи чотирнадцять разів наша команда ставала чемпіоном і до цього рівня ще ніхто не дійшов. Правда, за останні роки похвалитись особливо було нічим, адже були певні проблеми, в основному – фінансового характеру. Дійшло вже до того, що в 2010 році вперше за останні багато років команда припинила свої виступи в чемпіонаті області.
– Тобто рік у нас в місті футболу взагалі не було?
– Так, ми взагалі не брали участі в змаганнях, а наші футболісти, зрозуміло, що знайшли собі інші команди. Тому небайдужими до долі калуського футболу людьми була утворена Громадська організація «Футбольний клуб «Калуш»», основною метою якої є створення умов для постійної діяльності професійної футбольної команди в Калуші. В 2011 році по спортивному принципу ми заявились в другу лігу обласного чемпіонату і відіграли минулий рік, як я вважаю, непогано. Хоча не всі гравці, на яких розраховували, повернулись в команду.
– В мене таке наступне питання: в культурі, музиці, малюванні чи в спорті завжди знаходяться альтруїсти, тобто люди, яким це не байдуже, які не вбачають в цьому фінансового інтересу. Багато моїх друзів і знайомих позитивно сприйняли те, що знову в Калуші з’явився футбол, вболівальники знову почали ходити на матчі. Люди взялися, і пішов якийсь прорив, певний прогрес. Пам’ятаю ще зі своєї юності, коли я приходив на футбол, і стадіон був забитий. В останні роки в Україну прийшло таке поняття, як ″ультрас″, і я особисто знаю молодих людей, яким це було би дуже цікаво, які хотіли б ходити на футбол. Чи ведеться якась робота в клубі, проводяться якісь маркетингові ходи з популяризації, щоб привернути увагу громадськості на те, що в Калуші знову з’явився футбол і треба приходити на стадіон і підтримувати свою команду?
– Скажу чесно, як воно є, що такої роботи до тепер не було. Я теж пам’ятаю калуський футбол з 90-х років, коли незабутнє враження залишили повні стадіони, крики: «Калуш, темпо!». Мурашки по шкірі, коли згадуєш все це, до тепер бігають. Але здається, настав цей переломний момент в калуському футболі. Думаю, що з часом все налагодиться, з’явиться фан-клуб, знайдуться люди, які захотіли б допомогти. Сьогодні нам, в першу чергу, хотілось би своєю грою повернути вболівальників на стадіон.
– Ви, як тренер юнацької команди, можете розповісти якій середній вік юнаків і яка перспектива переходу цих молодих гравців в дорослу команду?
– Чемпіонат області проводиться двома складами – дорослим і юнацьким. Юнацька склад має свій віковий ценз, тобто там грають молоді хлопці до 18 років, в цьому сезоні – не старші 1994 року народження. Всі юнаки, які грали раніше і тепер будуть грати, є вихованцями нашої спортивної школи. Нагадаю, що в нас діє дитячо-юнацька спортивна школа, в якій працюють тренера, кожний має свою вікову групу: це Ігор Миколайович Васильків – тренер з величезним досвідом, Ярослав Васильович Коник і Юрій Імрейович Маляр, який одночасно є тренером дорослої команди ФК «Калуш». Я теж маю свою вікову групу, в мене зараз займаються маленькі діти 2003 року народження, а перед цим був 1993-й, який ще в минулому році приймав участь в чемпіонаті області. Зараз в команді біля 20-25 хлопців, сезон почнеться через неповних два місяці, сьогодні йде процес комплектації і скоро почнуться тренування в тому складі, в якому вони мають виступати за юнаків. Основу юнацької команди складуть учні 10-11 класів, але буває навіть так, що хлопець молодший, та має більше бажання і виходить на поле нарівні з старшими, адже рік-два в юнацькому футболі мають велике значення. Здібніші, які дійсно можуть грати на дорослому рівні, залучаються в основний склад команди і проходять з ними підготовку. Дорослий склад ФК «Калуш» на сьогодні складається теж виключно з вихованців нашої ДЮСШ, команда в основному укомплектована хлопцями 1990-1992 років народження, які ще декілька років тому виступали за юнаків, а тепер вони вже є гравцями основного складу.
– Зрозуміло. Отже є дитячо-юнацька спортивна школа, де молодь займається футболом, з них хто хоче або кого відбирають потрапляє вже в основну команду. Для прикладу, баскетбольний клуб «Говерла», який виступає в українській Суперлізі, веде активну селекційну роботу у всіх регіонах Івано-Франківської області. Я знаю багатьох юнаків з Калуша, які займаються баскетболом, і найбільш здібним гарантоване місце в юнацькій команді БК «Говерла». Питання до Вас, як до тренера команди юнаків: чи існує якийсь цілісний підхід до взаємин клубу ФК «Калуш» з футбольною школою, щоб найбільш здібні юнаки залишались у нас, а не попадали до інших команд?
– Напевно, слід знову повернутись в 90-ті роки, коли калуська команда «Хімік» виступала в другій лізі українського футболу, бо вони є своєрідною точкою відліку. Тоді статус професійного клубу в Івано-Франківській області мали 5-6 команд – такі, як «Хутровик» (Тисмениця), «Бескид» (Надвірна), «Покуття» (Коломия), а івано-франківське «Прикарпаття» взагалі грало у вищій лізі. Природно, що для кожного дитячого тренера почесно виховати хорошого гравця, діючого спортсмена, який би зміг виступати в таких командах. Сьогодні на теренах нашої області є тільки дві професійні команди – «Прикарпаття» і «Енергетик» (Бурштин). Тому хотілося б, щоб хлопці грали в професійній команді, якщо не в калуській, то хоча б в бурштинській чи івано-франківській.
– А які перспективи ФК «Калуш» і які плани намічені у розвитку калуського футболу? До чого прагнете, до чого збираєтеся йти?
– Прагнути потрібно до чогось вищого, хочеться завжди рости, йти далі. Хотілося б, звичайно, щоб ФК «Калуш» повернувся в професійний футбол і команда виступала, хоча б, в другій лізі. Для початку важливо знову нагадати про себе, відновити втрачені традиції, навчитися перемагати суперників в чемпіонаті області. В юнацькому футболі плануємо повернутись до участі в чемпіонаті Дитячо-юнацької футбольної ліги України, адже з 1999 по 2008 роки команди Калуської ДЮСШ незмінно брали участь в цих змаганнях. А в 2002 році, коли я ще тільки починав працювати дитячим тренером, група 1990-го року народження під керівництвом Ігоря Миколайовича Васильківа стала чемпіоном ДЮФЛ України в першій лізі. Повернутися до участі в цих змаганнях було б добре і з футбольної точки зору, тому що дітям буде куди іти, буде спортивний принцип, мотивація, можливість змагатись із своїми ровесниками.
– Бачу, що перспектива є. Якщо так і буде, тоді люди, які мають можливість допомагати фінансово, побачать, що в цьому є якийсь зиск, в цьому є якийсь інтерес, теж підуть Вам назустріч. Скажіть, коли починається сезон і коли можна буде відвідати матчі?
– В цьому році ми плануємо заявитись в групу «А», де грають 16 найсильніших команд області. Сезон почнеться на початку квітня і переважно всі наші матчі будуть проходити в неділю. Повір, Макс, що і в чемпіонаті області є на що подивитися, є хороші гравці, хороші команди. Тому запрошую всіх небайдужих людей прийти на стадіон і підтримати нашу команду.
– Я щиро впевнений, що вболівальники Вас підтримають, і коли футболісти на полі побачать заповнений стадіон, коли побачать людей, що в них вірять, тоді в них мотивація перемагати і щось комусь доводити однозначно збільшиться. Під кінець особисто від себе, від всіх вболівальників, і всіх тих, кому не байдужий футбол нашого міста, побажаю Вам успіхів у досягненні мети. Дякую за розмову.
|
Інтерв’ю прогамі «Просто Urban» на Радіо «Шанс» 104,0 FM |