Те, що футбол у Калуші піднявся на якісно новий рівень, помітили, напевно, всі містяни. Адже про ФК «Калуш», який не лише бере участь у Другій лізі України, а й наразі перебуває серед лідерів турнірної таблиці, заговорили далеко за межами міста й області. Не можуть натішитися грою команди і місцеві уболівальники, які страшенно жалкували, що у 2000-их Калуш, який мав давню футбольну історію, практично втратив свою команду.
– Андрію Ігоровичу, вочевидь, шлях з повернення Калушу футбольної слави був непростим? Які завдання були першочерговими? Що давалося найтяжче?
– Я не згідний з тим, що ми повернули Калушу футбольну славу. Це занадто голосно сказано. До слави ще довгий і дуже тернистий шлях. Коли ми відроджували клуб, то ставили собі за мету повернути нашому місту професійний футбол, повернути історію, традицію, футбольну культуру, вдихнути в футбольне життя міста новий імпульс. Ще варто зауважити, що повернення професійної команди в Калуш будь-якою ціною не було самоціллю. Ми хотіли й хочемо, щоб великий футбол повернувся до нас всерйоз і надовго. Тобто, побудувати клуб, який матиме усі необхідні атрибути і характеристики. Що я маю на увазі? Я вже колись про це говорив, але хочу ще раз на цьому питанні зупинитись. Усі ми хочемо, щоб ФК «Калуш» не був тимчасовим явищем чи спалахом на футбольній карті. Для цього потрібно змінити свідомість у всіх людей, дотичних до футболу у нашому місті. Моє переконання полягає в тому, що ми повинні створити не просто футбольну команду, яка представлена в професійних змаганнях, а саме клуб. Клуб, який буде своєрідною футбольною інституцією. Бо команда – це, хоча й важлива, базова, але лише частина клубу. А клуб – це досить великий організм, який складається з багатьох важливих складових. Нещодавно довелось прочитати про цікавий принцип трьох «К», яку сформулював німецький тренер і менеджер Ральф Рангнік, що керує нині таким цікавим проектом як РБ «Лейпциг», – Капітал, Концепція і Компетенція. Капітал – це стабільний фінансовий ресурс і матеріально-технічна база, Концепція – це правильно вибудована, сучасна система й організація роботи, а Компетенція – це підбір фахових і кваліфікованих кадрів (як футболістів, тренерів, так і менеджерів). Розшифровуючи цей принцип і накладаючи його на наші реалії, скажу, що нам потрібно перш за все вибудувати якісну й самодостатню інфраструктуру, без якої неможливий подальший поступ і розвиток. Другим важливим елементом є безперебійне функціонування системи підготовки власного резерву. А третьою важливою складовою є бажання навколо клубу об‘єднати тих, без кого серйозний професійний футбол неможливий, – вболівальників, місцеву владу і бізнес-середовище.
Тому скажу, що наше становлення було і є покроковим, а досягнення – поступовими. Найперше необхідно було повернути довіру футболістів, переконати їх у тому, що ми ті люди, які дійсно хочуть щось зробити для розвитку футболу. Адже раніше обіцянки нерідко не виконувалися, і гравці втікали з нашого міста. Це був складний час як в психологічному плані, так і в фінансовому (матеріальному). Проте ми виконували зобов’язання, і калуські футболісти по одному поверталися.
Наступним етапом стало те, що клуб відновив свою участь у Першій футбольній лізі області, пізніше протягом сезону була участь в Аматорській футбольній лізі України під егідою Асоціації аматорського футболу України (ААФУ). Саме це дало нам право подавати заявку на атестацію для участі в Другій професійній лізі України під егідою ПФЛУ. Загалом це була клопітка робота, яка розпочалася у листопаді 2017 і тривала до травня 2018-го. Її результатом стало отримання атестата професійного футбольного клубу.
– Ви ставили завдання стати професійним клубом чи, може, так вийшло в процесі?
– Коли у лютому 2016-го мене обрали президентом клубу, я підготував концепцію розвитку футболу в Калуші до 2020 року. Одним із завдань, яке закладено в Статуті Громадської організації, якраз і було, що клуб до 2020-го має набути статусу професійного. Багато хто сприймав це скептично. Але ми змогли досягти цього навіть раніше. Вже в цьому сезоні ФК «Калуш» грає у Другій лізі і маємо кращий результат, ніж очікували. Зрозуміло, що довелося змінювати і менеджмент клубу, і тренерський склад, відбувався і підбір футболістів, адже статус вимагав якісних виконавців.
– Знаю, що ви запрошували в команду гравців з інших клубів. Сформувати її з калуських гравців так і не вдавалося?
– Наразі не вдалося. Зараз в основному складі команди лише 7 чоловік – вихованці калуського футболу, інші 15 гравців – із сусідніх областей, здебільшого з Львівської і Тернопільської. Справа в тім, що калуські уболівальники хочуть бачити якісний футбол вже й зараз, а оскільки місцевими гравцями ми цього забезпечити не можемо, то і запрошуємо футболістів з інших клубів. Наші тим часом набувають досвіду і підвищують свій рівень майстерності. Адже до цього вони не мали можливості брати участь у професійних змаганнях. Тому потрібен деякий час, щоб вихованці місцевого футболу виходили на провідні ролі.
– Андрію Ігоровичу, а чи працюєте над вихованням нової зміни, яка б у перспективі могла поповнити ряди місцевих гравців?
– Підготовку дитячо-юнацьких команд вважаю, як я вже сказав раніше, дуже важливою, це основна передумова для виховання своїх кадрів. Тому ГО «Футбольний клуб «Калуш» підписала у 2016-му році угоду про співпрацю з ДЮСШ управління освіти Калуської міської ради. Раніше я спостерігав, як близько десяти перспективних вихованців щороку переходили з Калуша в інші спортивні школи. Причиною було те, що вони не брали участі в жодних всеукраїнських змаганнях. А якраз саме така участь необхідна для росту футболістів, підвищення їх рівня.
Після підписання угоди відтік дітей припинився, тепер навпаки до нас хочуть прийти. Результатом співпраці стало те, що калуська команда пройшла в першу дитячо-юнацьку футбольну лігу України (ДЮФЛУ). Саме Клуб взяв зобов’язання по витратах під час чемпіонату.
Серйозно заявила про себе в сезоні 2017-18 чемпіонату області наша команда U-14 під керівництвом тренера Юрія Маляра. Вона стала чемпіоном області, не зазнавши жодної поразки. Впевнено стартували наші вихованці U-15 і в першій ДЮФЛУ, перемігши команду з Закарпаття з рахунком 8:1.
– Зрозуміло, що для футбольних команд надзвичайно важливий навчально-тренувальний процес та футбольні матчі. Чи достатньо у Калуші можливостей для тренувань і домашніх поєдинків, чи все-таки інфраструктуру треба розширювати?
– По суті у Калуші є лише стадіон «Хімік», на якому можна проводити офіційні матчі. А оскільки у структурі ФК «Калуш» є п’ять команд, які цього року беруть участь у різних змаганнях всеукраїнського та обласного рівнів, то домашні матчі ми змушені проводити на стадіонах у Студінці та Вістовій, бо крім «Хіміка» у місті зіграти ніде. Тому на даному етапі Калушу доконче потрібне ще одне поле з природним та як мінімум одне зі штучним покриттям. Це забезпечило б як безперебійне проведення навчально-тренувального процесу протягом року дитячо-юнацьким командам, так і проведення офіційних матчів безпосередньо на очах у наших місцевих уболівальників, що теж дуже важливо.
Тому з цього приводу ми ведемо перемовини з міською владою, яка готова виділити місце для облаштування полів, проте треба остаточно узгодити, де саме. Та для клубу побудувати ці поля фінансово непосильно, тут потрібна підтримка бюджету, можливо, спонсорів. Адже вартість одного хорошого поля, з дотриманням всіх інженерних вимог, щоб воно могло витримати погодні умови, становить щонайменше 1,5 млн грн.
– Оскільки наша розмова торкнулася теми фінансів, то хочу запитати, хто зараз забезпечує функціонування футбольного клубу? Знаю, що певні кошти на розвиток футболу виділялися з міського бюджету.
– Асигнування міста на діяльність ГО «Футбольний клуб «Калуш» в цьому році склали 1,5 млн грн. Пересічним громадянам може здатися, що це великі гроші, проте насправді ця сума приблизно спів розмірна витратам, які йдуть лише на утримання і участь у змаганнях дитячо-юнацьких команд. А у нас ще є витрати на організацію матчів, навчально-тренувальний процес, зарплатню гравцям, які після того, як команда набула професійного статусу, прийняті на роботу і отримують заробітну плату, інвентар, екіпірування, транспорт, проживання і харчування під час виїзних матчів, преміювання гравців як мотивація для кращого спортивного результату та інші. Ці потреби керівництво клубу поки що забезпечує власними ресурсами, але наші можливості теж не безмежні. Звичайно, ми неймовірно вдячні місту за таку допомогу, всіляке сприяння і розуміння ролі клубу в житті міста. Проте, ми хочемо рухатись далі і розвиватись.
– Хто, на вашу думку, має забезпечувати фінансування футбольного клубу?
– На моє переконання, клуб повинен триматися на трьох китах: громада, бізнес і влада. Коли працюватиме цей тріумвірат, тоді все буде добре. Наразі нас підтримує лише влада, бізнес поки що дрімає, не долучається і громада. Скажу відверто, що я однозначно проти олігархічного підходу до фінансування футболу. Коли все залежить від однієї людини, клуб врешті перестає грати на тому рівні, на якому грав раніше, або взагалі перестає існувати. До прикладу, на рівні України така доля спіткала харківський «Металіст» та дніпровське «Дніпро», а в нижчих лігах таких команд – десятки. Сумний досвід має і наше місто. Мені ж подобається німецька модель, де футбольні клуби належать сотням тисяч вболівальників, серед яких і фізичні, і юридичні особи. Важливо, щоб довкола розвитку футбольного клубу гуртувалася громада і бізнес, представники яких могли б входити, можливо, до Керівного органу і Наглядової ради. Щоб вони брали участь в управлінні клубом та контролі за його діяльністю. Активні вболівальники могли б, наприклад, ставати членами клубу, сплачуючи при цьому членські внески, або просто перераховувати благодійну допомогу на рахунок клубу. Хочу зазначити, що клуб періодично звітується як перед Загальними зборами громадської організації, так і перед бюджетним комітетом міської ради. Підтримувати команду може і будь-хто з калушан, просто відвідуючи матчі. Адже кожен куплений квиток, це теж частка у покритті витрат.
Дуже приємно, що уболівальників у нас дедалі більшає. Тому клуб впроваджує абонементів на домашні матчі в чемпіонаті та кубку України. Працюємо і над виготовленням атрибутики.
Основним напрямком щодо співпраці з бізнесом є пошук “титульного спонсора”, який би мав покривати принаймні третину бюджету клубу, в замін би отримав, крім рекламного зиску та прихильності місцевих уболівальників, ще й неабияку впізнаваність та позитивний імідж на рівні цілої України, адже прямі трансляції дивляться вболівальники з усієї країни та з-за кордону. Також працюємо над рекламними пакетами для малого та середнього бізнесу, щоб була можливість всім охочим долучитися до розбудови та стабільної діяльності клубу.
– Андрію Ігоровичу, на завершення нашої розмови, що б ви хотіли побажати футбольним фанатам і, звісно, гравцям ФК «Калуш».
– Я не роблю прогнозів щодо турнірних перспектив ФК «Калуш», але впевнений, що гра нашої команди не залишатиме вболівальників байдужими. Загалом бажаю, щоб стадіон був переповнений, і щоб незалежно від результату поціновувачі футболу були задоволені грою і самовіддачею гравців, а ті, своєю чергою, щоб незмінно відчували підтримку трибун.
– Дякую за розмову і бажаю вам успішної реалізації задуманого.
|
Розмову вела: Людмила СТЕПОВА. |
| Джерело: www.kalushfm.com.ua |